СІМ'Я І ШКОЛА. ДОМАШНІ ЗАВДАННЯ БАТЬКАМ

     Напевне , більшість учителів, прочитавши заголовок, здивовано зітне плечима. Домашні завдання не учням, а батькам? Але не секрет, що деякі батьки, котрі мали б контролювати виконання завдань, стежити за охайністю й грамотністю письмових робіт, самі розв'язують задачі , добирають слова до вправ із мови, виготовляють моделі тощо.

     Проте йтиметься у цій статті зовсім про інші завдання батькам, пов’язані із загальним розвитком, вихованням і освітою дітей.

     Відомо, що сім'я – той основний осередок, де відбувається формування особистості дитини. Вплив сім'ї на дитину домінуючий, унікальний, а багато в чому й незамінний. В сім'ї особистість формується в природних умовах, вихователі тут – найближчі і найдорожчі для дитини люди, з якими вона постійно спілкується і яким повністю довіряє. Саме в сім'ї беруть початок світогляд, ідейні і моральні переконання, етичні й естетичні ідеали і смаки, норми поведінки, трудові навички, ціннісні орієнтації, дитина вперше прилучається до рідної мови, історії та культури свого народу, його традицій, звичаїв, обрядів, усього укладу життя. Наш видатний співвітчизник В.О. Сухомлинський стверджував: «У сім'ї шліфуються найтонші грані людини-громадянина, людини-трудівника, людини-культурної особистості ». І далі «У сім'ї , образно кажучи, закладається коріння, з якого виростають потім і гілки, і квіти, і плоди. сім'я – це джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави ». [4, с. 22]

     Батьки впливають на дітей передусім своєю особистістю. Недаремно народна мудрість твердить: «Який батько, такий син ». Лише зразкові, національно свідомі громадяни,  працьовиті , духовно багаті, інтелектуально й культурно розвинені, цікаві й авторитетні для своїх дітей батьки мають позитивний вплив на них. Бо особисті якості батька впливають на дітей не механічно, а через безпосереднє спілкування та спільну діяльність.

     Однак, як свідчать дослідження, у спілкуванні батьків і дітей є серйозні недоліки. Наприклад, при проведенні соціологічного дослідження майже 50 відсотків опитаних батьків не змогли (або не схотіли) відповісти на запитання: «На які теми ви найчастіше розмовляєте з вашими дітьми ?» Понад 40 відсотків відповіли не чітко: «про все», «на різні теми» та ін. На мою думку, в даному випадку батьки за невиразною відповіддю просто приховують складнощі у спілкуванні з дітьми. І лише незначна кількість дала більш-менш конкретні відповіді, які свідчать про надзвичайну бідність спілкування (переважають побутові й шкільні теми) . Ще гірші справи зі спільною діяльністю батьків і дітей. Найчастіше вона не виходить за межі домашньої праці(наприклад, спільне прибирання квартири), окремих побутових доручень.

     Тим часом школа має багатющий арсенал засобів, щоб належним чином організувати повноцінне спілкування і спільну діяльність батьків і дітей. Один із них – домашні педагогічні завдання батькам. Зрозуміло, вивчаючи зміст домашніх завдань для батьків, учитель має враховувати склад учнів і батьків, рівень їхнього розвитку, розвивальні, виховні й освітні завдання мають відповідати певним педагогічним вимогам, зокрема, бути конкретними і доступними, практичними, стосуватися власне дітей і «прийматися» батьками. Вони можуть бути фронтальними і індивідуальними.

     Фронтальні зручно застосовувати в системі покласного педагогічного всеобучу. Роз’яснюючи батькам на заняттях певні теоретичні положення, вчитель, з метою закріплення одержаних знань, вироблення в батьків певних педагогічних умінь та стимулювання їхнього спілкування й спільної діяльності з дітьми, дає домашні педагогічні завдання. Проілюструю це на прикладі. На занятті покласного педагогічного всеобучу вивчається тема: «Психічний розвиток дитини. Індивідуальні особливості дітей». Учитель розповів слухачам про такі особливості психіки, як темперамент, увага, пам'ять мислення тощо. Наприкінці заняття він пропонує батькам виконати практичне завдання: визначити у своєї дитини один із параметрів психічного розвитку – опосередковану пам'ять . Тут же даються методичні вказівки щодо виконання завдання і поради: що робити, коли результати дослідження не задовольняють батьків. Або розглядається тема: «Художньо-естетичне виховання дітей у сім'ї». батькам дається одне із завдань (на вибір учителя і батьків): розучіть із сином (донькою) 1-2 народні пісні; запишіть із сином (донькою) приказки загадки, прислів’я, які побутують у даній місцевості; влаштуйте вдома календарне свято (відповідно до пори року), залучіть до його підготовки і проведення  і сусідських дітей; відвідайте із сином (донькою) музей, картинну галерею, виставку, обміняйтеся враженнями. При вивченні теми про моральне виховання можна запропонувати батькам разом зі своїми дітьми завітати до самотньої літньої людини й допомогти їй по господарству та ін.

     Якщо у школі покласний педагогічний всеобуч батьків не організований, тоді для фронтальних домашніх завдань використовують класні батьківські збори, хоча й проводяться вони порівняно рідко. Більшість учителів на таких зборах не обмежуються аналізом успішності учнів , а а вважають за необхідне обговорити якесь педагогічне питання, дати батькам певні поради. Наприклад, на збори запросили шкільного лікаря, який розповів батькам про фізичний розвиток дітей, режим дня, профілактику захворювань. Як домашнє завдання батькам можна запропонувати визначити рівень фізичного розвитку своєї дитини (зріст, масу, станову динамометрію, рухливість, стрибучість та ін.), зіставити їх з нормативними, а виявивши істотні розходження, звернутися за порадою до лікаря або викладача фізкультури.

     Фронтальні домашні завдання досить зручні для вчителя, бо не потребують значних зусиль для підготовки. Але досить часто виникає необхідність в індивідуальних завданнях для батьків. Особливо тоді, коли вчитель помічає якісь прогалини в розвитку учня, труднощі, з якими він стикається при виконанні певних видів навчальних завдань чи недоліки в поведінці. Наприклад, учень не вміє логічно переказувати прочитаний текст. Батькам можна запропонувати кілька художніх текстів для спільного читання, додавши до кожного з них серію запитань для обговорення. Відповідаючи на грамотно сформульовані запитання, учень навчиться переказувати прочитані тексти.

     Складність з індивідуальними домашніми завданнями полягає в тому, що в кожному конкретному випадку потрібно добирати окремі завдання. До того ж контакти вчителя з батьками не регулярні. Тут у нагоді можуть стати теки - пересувки. Їх у класі може бути необмежена кількість. Проте це визначається складом учнів, розвивальними й виховними завданнями, які ставить учитель, наявністю в школі відповідних матеріалів, ініціативою вчителя. До того ж учителі можуть обмінюватися ними.

     Суть названого прийому полягає в тому, що в окрему теку (чи конверт) відкладається якась книжечка та ілюстративні матеріали до неї (наприклад, комплект художніх листівок) і коротенькі методичні поради (як читати рекомендований текст – разом з дитиною чи доручити їй прочитати його самостійно, на що звернути увагу при розгляданні ілюстрацій, що обговорити та ін.). Зрозуміло, тексти добираються вчителем з урахуванням завдань, які він ставить перед собою, учнем і батьками. Про ці теки батьків заздалегідь інформують на чергових батьківських зборах. На певний строк вони передаються в сім'ї. Хочемо застерегти від надмірного захоплення цим прийомом. Досвід переконує, що протягом навчального року в сім'ю їх можна направити не більше 4-5.

     Давати батькам домашні завдання можна запрошуючи їх до школи. Вчитель тактовно привертає увагу батька (матері) до певної проблеми, доброзичливо запрошує до спільного її розв’язання й у вигляді практичної поради дає домашнє завдання з детальною інструкцією щодо методики виконання.

     А як перевіряти виконання домашніх завдань? Тут потрібна делікатність, про механічний контроль (виконав чи не виконав), чи тим паче про оцінювання, не може бути й мови. Виконання завдання можна з'ясовувати лише опосередковано, під час тактовних індивідуальних бесід, через учнів, при обміні досвідом сімейного виховання дітей тощо.

     Батьки в більшості випадків позитивно сприймають домашні завдання. Спеціальні спостереження показують, що фронтальні завдання виконують 60-70 відсотків батьків, а індивідуальні – значно більше.

     Кожен учитель, виходячи із конкретних умов, може самостійно визначити зміст домашніх завдань для батьків. Ось ще декілька можливих домашніх завдань:

1. Розкажіть дитині про свою сім'ю, родичів. Намалюйте разом родовідне дерево.
2. Відвідайте з дитиною могили ваших предків, розкажіть про них. Упорядкуйте могили, посадіть квіти.
3. Доберіть разом з дитиною до кожного режимного моменту образний віршик, прислів’я , приказку, принагідно скористайтеся ними.
4. Визначте рівень розвитку уваги, спостережливості сина (доньки). Поміркуйте, що ви можете зробити для розвитку пізнавальних інтересів, порадьтеся з учителем. (Це завдання має супроводжуватися детальним інструктажем щодо методики його виконання).
5. Проведіть спостереження, як син (донька) запам’ятовує матеріал підручника: скільки разів читає текст, про себе чи вголос, чи переказує зміст прочитаного. Порадьтеся з учителем щодо оптимального запам'ятовування навчального матеріалу, розвитку пам'яті .
6. У бесіді з дитиною з'ясуйте, які з навчальних предметів викликають інтерес , які ні. Порадьтеся з учителем, як викликати інтерес до «нецікавих» предметів.
7. Виявіть нахили, улюблені заняття, здібності вашої дитини. Порадьтеся з учителем, як розвинути здібності, стимулювати нахили, інтереси.
8. Визначте тип темпераменту дитини. Враховуйте особливості темпераменту  в спілкуванні з нею.
9. Передплатіть для сина ( доньки) дитячу газету, журнал. Регулярно просіть дитину переказувати прочитані матеріали, обговорюйте їх.
10. Розподіліть між членами сім'ї постійні домашні обов’язки . За потреби уточніть обов’язки , внесіть зміни в їх розподіл.
11. Всією сім'єю обговоріть витрати на кожного протягом останнього часу. Сплануйте витрати на найближчий час (тиждень, місяць, перспективу).
12. Визначте свій тип авторитету для дітей (за А.С. Макаренком). Подумайте над його доцільністю й виправданістю.
13. Придивіться, як ваша дитина спілкується з ровесниками: як звертається до них, вирішує конфліктні ситуації, чи намагається прийти на допомогу, чи прагне до лідерства та ін. які дії вашої дитини радують вас, які засмучують. Продумайте свої дії. [1, с.54]

     Подібних завдань може бути безліч. Вони стимулюють спілкування і спільну діяльність батьків і дітей, сприяють встановленню між ними дружніх, довірливих стосунків, що позитивно позначається на розвитку й вихованні дітей. Звертаюсь до вчителів: спробуйте, і ви переконаєтесь в ефективності запропонованого методу.

Список літератури

1. Вугри ч В.П.  Сім'я і школа. Для вас, батьки .// Початкова школа. – 2003. - №4
2. Докукіна О.М.  Виховна діяльність батьків. // Початкова школа. – 2005. - №1
3. Система виховання у початковій школі . - Х.: «Вид.  група «Основа», 2011. – с.176.
4. Сухомлинський В.О. Батьківська педагогіка. – К.: Рад. Школа, 1978. – с.22